економічні зв'язки

I n

1. узи

2. рівна кількість голосів (виборців)

- cultural ties культурні зв'язки, зв'язки в області культури

- diplomatic ties дипломатичні зв'язки

- economic ties економічні зв'язки

- large-scale ties широкомасштабні зв'язки

- stable ties постійні/ стійкі зв'язки

- trade ties торгові зв'язки

- the ties of friendship узи дружби

- to extend ties with smbd. розширити зв'язки

II v

1. одержувати одинакову кількість голосів

2. зв'язуватися з чимсь

- to be tied with smth. обумовлюватися чимсь

- the two parties tied обидві партії одержали одинакову кількість голосів

I n

1. ланка, перен. (сполучна) ланка; зв'язок

2. пута, узи; зв'язки

- economic links економічні зв'язки

- trade links торговельні зв'язки

- links of brotherhood узи братерства

- to establish a direct communications link встановити лінію прямого зв'язку

II v з'єднувати, зв'язувати, сполучати; зчіплювати; бути зв'язаним

- to be linked together in a common cause бути зв'язаним участю у спільній справі

- to be linked with/ to smth. бути зв'язаним з чимсь

- to link to another paragraph приєднати до іншого пункту

- to link up with smbd./ smth. приєднуватись до когось; брати участь у чомусь разом з кимось

(bus, biz)

1. n ком. бізнес; діло; справа; підприємництво; торговельна діяльність; торгівля; діяльність; a підприємницький; діловий; 2. n підприємство; компанія; фірма; a фірмовий

1. заняття або системна діяльність, що реалізується у виробничій (manufacture), промисловій, торговельній (trade) та ін. сферах з метою одержання прибутку (profit) шляхом купівлі та продажу товарів (goods) і послуг (service¹); 2. організація, покликана засобами торгівлі задовольнити потреби суспільства і одержати прибуток; ♦ існує кілька основних видів підприємств, а саме: одноосібне підприємство (sole proprietorship), партнерство (partnership) та компанія (company) або корпорація (corporation)

═════════■═════════

advertising business рекламна справа • рекламний бізнес • рекламне агентство; annual business річна справа; banking business банківське діло • банківські операції; bankrupt business збанкрутіле підприємство; beverage business підприємство у сфері виробництва напоїв; big business велике підприємство; brokerage business посередницька справа • брокерська контора; capital-intensive business капіталомістке підприємство; commercial business торговельне підприємство • торгівля; competing business конкурентне підприємство; current business поточна справа; durable goods business торгівля товарами довгострокового вжитку; export business експортний бізнес; family-owned business сімейне підприємство • родинне підприємство; foreign-owned business підприємство, яке належить закордонному власнику; government business державна справа; hospitality business готельний бізнес; illegal business заборонена справа • незаконне підприємство • незаконна справа; import business бізнес у сфері імпорту; incorporated business акціонерне підприємство • акціонерна компанія; insurance business страховий бізнес; investment business інвестиційна діяльність; joint business спільне підприємство; large-scale retail business велике підприємство роздрібної торгівлі; loan business кредитна справа; local business місцеве підприємництво; mail-order business посилковий торговельний бізнес; mercantile business торговельне підприємство; official business офіційна справа; private business приватне підприємство; produce business торгівля сільськогосподарськими продуктами; profitable business прибутковий бізнес; proprietary business виробництво фірмової продукції; publishing business видавнича справа • книготорговий бізнес; real estate business бізнес у сфері нерухомості; retail business роздрібна торгівля • підприємство роздрібної торгівлі; seasonal business сезонне підприємництво; securities business торгівля цінними паперами; service business бізнес у сфері обслуговування; small business мале підприємництво; small-scale retail business мале роздрібне підприємство; unincorporated business неакцір-нерне підприємство; well-established business солідне підприємство • солідна фірма; wholesale business оптове підприємство • оптова торгівля

═════════□═════════

business ability спроможність до комерційної діяльності; business account рахунок підприємств; business acquaintance ділове знайомство; business activities види ділової діяльності; business activity ділова діяльність • господарська діяльність • економічна діяльність; business acumen ділова хватка; business address службова адреса • ділова адреса; business agent торговельний агент; business approach діловий підхід; business area сфера торговельно-промислової діяльності; business broker професійний брокер • професійний агент • діловий брокер; business canvasser торговельний агент; business саг автомобіль для ділових поїздок; business card візитна картка • візитівка; business circles ділові кола; business class бізнес-клас; business community ділові кола • ділове суспільство; business concept поняття ділової діяльності; business concern ділова справа; business conduct ведення діла; business connections ділові зв'язки; business costs ділові витрати; business credit кредит на торговельно-промислову діяльність; business cycle діловий цикл • цикл ділової діяльності • економічний цикл; business cycle indicator показник економічного циклу; business cycle recovery піднесення ділової активності; business data processing обробка комерційної інформації; business day час роботи банку • робочий день • час роботи біржі; business deal торговельна угода; business district діловий район • торговельний район; business economics економіка підприємства; business education комерційна освіта; business enterprise торговельна фірма • торговельно-промислове підприємство; business environment економічне оточення; business equipment виробниче устаткування; business establishment ділове підприємство • ділові кола • торговельно-промислове підприємство; business ethics ділова етика; business expenses витрати підприємців • торговельні витрати; business factor економічний фактор; business financing фінансування підприємств; business firm підприємницька фірма; business fortune удача в діловій діяльності • багатство, нажите внаслідок ділової діяльності; business hours години роботи підприємства • години торгівлі • години роботи біржі • робочі години; business house торговельний дім; business in futures ф'ючерсні угоди; business instinct ділове чуття • діловий нюх; business integrity чесність у діловій діяльності; business investment капіталовкладення підприємства; business law торгове право; business leader діловий лідер • керівник промислового підприємства; business life ділове життя; business management управління торговельно-промисловим підприємством; business manager комерційний директор • торговельний керівник; business merger об'єднання підприємств • злиття компаній; business method методика ділової діяльності; business monopoly підприємницька монополія; business name назва фірми • назва підприємства; business office торговельна канцелярія • торговельна контора; business of the day порядок денний; business opportunities можливість ділової діяльності; business outlook перспективи ділової діяльності • майбутня економічна кон'юнктура; business partner діловий партнер • торговельний партнер • діловий компаньйон • діловий учасник; business practice практика ділових відносин; business premises будинок підприємства; business press ділова преса; business principle діловий принцип; business procedure методика ділової діяльності; business profits прибуток підприємства; business property власність підприємства • власність фірми; business publication комерційне видання • фірмове видання; business purpose мета ділової діяльності; business quarter діловий квартал; business receipts прибутки від ділової діяльності; business relation діловий зв'язок; business relations ділові відносини • торговельні зв'язки; business reply cards картки для ділової відповіді; business representative торговельний представник; business revival пожвавлення господарської кон'юнктури; business secret виробничий секрет; business sector діловий сектор • виробничий сектор • сектор торговельно-промислової діяльності; business strategy ділова стратегія; business support підтримка підприємства; business tax податок на підприємця • податок на підприємство; business taxation оподаткування підприємства; business tax form бланк податкової декларації для підприємця; business tax package комплекс заходів з оподаткування підприємця; business tenant орендар/орендарка підприємства; business terms умови ділової діяльності; business-to-business advertising реклама для підприємців; business-to-business sales обсяг продажу торговельно-промислових підприємств • гуртовий оборот фірми; business training навчання торговельно-промислової діяльності; business trends тенденції в галузі ділової діяльності; business trip ділова поїздка • відрядження; business turnover торговельний оборот підприємства; business undertaking торговельно-промислове підприємство; business venue місце зустрічі фірми • місце ділової зустрічі; business volume торговельний оборот • обсяг ділових операцій; business week робочий тиждень; business world діловий світ; business year бюджетний рік • звітний рік • господарський рік; out of business банкрут; to be engaged in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to be forced out of business бути витісненим з підприємницької діяльності; to be in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to be out of business банкрутувати/збанкрутувати; to close down a business ліквідувати фірму • ліквідуватися; to conduct a business вести справу • займатися комерцією • керувати підприємством; to do business вести справу • вести діло; to engage in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to establish a business створювати/створити підприємство; to expand a business розширяти/розширити підприємство; to finance a business фінансувати підприємство; to go into business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to go out of business ліквідувати підприємство • припиняти/припинити діяльність; to launch a business відкривати/відкрити підприємство; to manage a business керувати підприємством; to open a business засновувати/ заснувати підприємство • відкривати/відкрити підприємство; to operate a business керувати підприємством; to run a business керувати підприємством; to sell out a business продати підприємство; to set up a business починати/почати справу • засновувати/заснувати підприємство • починати/почати бізнес; to start a business починати/почати справу • засновувати/заснувати підприємство • починати/почати бізнес; to take over a business брати/взяти на себе ведення справи; to wind up a business ліквідувати підприємство

business¹:: business enterprise; business² ‡ business² (383)

═════════◇═════════

бізнес < англ. business — діло, торгівля, справа; також форма бізнесмен — комерсант, ділок, торговець (ЕС-СУМ 1: 139; СІС: 96); підприємство/підприємництво/підприємницький < нім. Unternehmung < unter — під і nehmen — брати, приймати (ЕС-СУМ 4: 54-55)

* * *

I n

1. порядок ведення (засідання тощо)

2. правила процедури, регламент

3. порядок, спокій; заведений порядок; наказ, розпорядження

4. орден

- further order нове розпорядження

- international economic order міжнародний економічний порядок

- protocol order протокольний порядок

- public order громадський порядок

- sessional orders правила, що залишаються в силі протягом однієї сесії

- social order суспільний устрій

- standing orders правила, що залишаються в силі протягом кількох сесій; постійні правила

- local order of precedence місцевий порядок старшинства

- natural order of things звичайний порядок

- world economic order міжнародний економічний порядок

- order of agenda порядок/ черговість питань порядку денного; порядок розгляду пунктів порядку денного

- order of business порядок денний (зборів, конференцій тощо); порядок чи черговість розгляду

- order of the day порядок денний

- order of the debate порядок проведення дебатів

- order of official precedence порядок дотримання старшинства в офіційних випадках

- order of sequence порядок черговості розгляду питань (порядку денного)

- order of sequence порядок черговості розгляду питань (порядку денного)

- order in writing письмовий наказ; письмова вказівка

- breach of order порушення регламенту

- point of order питання до порядку ведення (зборів тощо)

- to be in order бути правомочним/ правомірним/ доречним; відповідати правилам процедури

- to be awarded the order of... бути нагородженим орденом...

- to be out of order бути неправомірним/ недоречним; протирічити правилам процедури, бути порушенням правил процедури

- to call to order

a) закликати до порядку

b) відкрити збори

- to call a speaker to order закликати виступаючого до порядку

- to change the order of the items змінити черговість/ порядок питань (порядку денного)

- to establish international economic order встановити міжнародний економічний порядок

- to establish peace and order встановити спокій і порядок

- to keep order дотримуватись порядку

- to maintain order in the hall забезпечувати дотримання порядку в залі засідань

- to maintain peace and order підтримувати/ зберігати спокій і порядок

- to overthrow the old order повалити/ зруйнувати старий устрій

- to preserve peace and order підтримувати/ зберігати спокій і порядок

- to proclaim a statement out of order оголосити про неправомірність заяви; оголосити про те, що заява є недоречною

- to raise a point of order піднімати питання з порядку ведення засідання

- to restore peace and order відновити спокій і порядок

- to rise to (a point of) order взяти слово до порядку ведення зборів (особливо перервавши виступа юного)

- to ruin the old order повалити/ зруйнувати старий устрій

- to rule smbd. out of order позбавити когось слова; попередити про порушення правил процедури

- to wear the orderof... носити орден...

- in order to для того, щоб; з метою

- in order of у порядку черги; по старшинству

- in protocolar order в порядку протокольного старшинства

- Am I in order? Чи з моєю заявою все гаразд?

- O. of the Bath орден Бані (один з найвищих орденів Великої Британії)

- order book книга розпорядку роботи (Палати громад Парламенту Великої Британії; випускається в дні засідань Палати)

- O. of the British Empire орден Британської імперії

- O. of the Companions of Honour орден Кавалерів пошани

- order in council "Королівський указ в раді" (урядове розпорядження, схвалене монархом, яке не потребує розгляду в парламенті)

- O. of the Garter орден Підв'язки

- O. of Merit "За заслуги" (одна з найвищих нагород Великої Британії)

- order paper розпорядок дня (наступного засідання Палати громад, Велика Британія)

- O. of St. John орден св. Іоанна

- O. of St. Michael and St. George орден св. Михайла і св. Георгія

- the motion is not in order пропозиція не передбачена в порядку денному

- the motion is out of order пропозиція не передбачена в порядку денному

- the question is not in the order питання не передбачене порядком денним

- the question is out of the order питання не передбачене порядком денним

- the speaker is not in order оратор не передбачений порядком денним

- the speaker is out of order оратор не передбачений порядком денним

- Would this motion be in order ? Чи прийнятна ця пропозиція з точки зору процедури?

II v

1. наказувати, розпоряджатись, давати вказівки

2. направляти, посилати

- to be ordered abroad бути направленим за кордон

- to order silence наказати замовкнути

КУЛЬТУРА НАЦІОНАЛЬНА - сукупність притаманних представникам даної нації ціннісно насичених форм і виявів життя. Формується на основі культури одного або кількох етносів. Відповідно за Ьвоїм походженням вирізняється моноетнічната поліетнічнаК.н. В останньому випадку формування спільного культурного простору є обов'язковим складником процесу націотворення. Основу, що його уможливлює, становить розвиток виробничих, економічних стосунків між етносами, з яких витворюється нація Я. кщо виникнення, розвиток і зміцнення економічних зв'язків становлять необхідну, але недостатню умову для існування нації, то витворення єдиного ціннісного, етико-естетичного ґрунту духовного життя спільноти є показником зрілості нації і чинником, що гарантує її життєздатність. Економічні стосунки, завдяки яким конгломерат етносів перетворюється на цілісний соціальний організм, актуалізують міжетнічні культурні зв'язки й полегшують випрацювання й усвідомлення духовно-культурної єдності нації. К.н. - явище історично молоде. Виникаючи тоді, коли народжується її суб'єкт і носій - нація, тобто на початках індустріальної епохи (XVII - XIX ст.), К.н. більшою мірою виявляє себе у формах духовного життя (художньої творчості, релігії тощо), оскільки цивілізаційні вияви існування соціуму, пов'язані з діяльністю, спрямованою на продукування матеріальних благ, з техніко-технологічними процесами, набувають уніфікованого вигляду Ч. ерез це виникнення феномена К.н. породжує проблему нетотожності культури й цивілізації взагалі (див. Шпенглер) та веде до розуміння культури як прояву передусім духовно-творчого життя особи й спільноти.

1. pl відносини

2. зв'язок, контакт

3. стосунки, взаємини

- beneficial relations взаємовигідні відносини

- bilateral relations двосторонні відносини

- consular relations консульські відносини

- diplomatic relations дипломатичні відносини

- economic relations економічні відносини

- equitable international relations справедливі/ рівноправні міжнародні відносини

- foreign relations зовнішні відносини

- friendly relations дружні відносини

- full diplomatic relations дипломатичні відносини в повному об'ємі

- good neighbourly relations добросусідські відносини

- intergovernmental relations міжурядові відносини

- interstate relations міждержавні відносини

- multilateral relations багатосторонні відносини

- mutually advantageous relations взаємовигідні відносини

- normal relations нормальні відносини

- peace(ful) relations мирні відносини

- perturbed relations ускладнені відносини

- press relations зв'язки з пресою

- trade relations торгові відносини

- relation of forces within the leadership співвідношення сил у складі керівництва

- relations of mutual trust відносини взаємної довіри

- relations of peace мирні відносини

- relations among states відносини між державами

- aggravation in/ of relations погіршення відносин

- constructive development of relations конструктивний розвиток відносин

- deterioration in/ of relations погіршення відносин

- (dangerous) exacerbation of relations (небезпечне) загострення відносин

- establishment of diplomatic relations встановлення дипломатичних відносин

- mutually advantageous development of relations взаємовигідний розвиток відносин

- normalization of relations нормалізація відносин

- principles of relations принципи взаємовідносин

- radical improvement in relations докорінне покращення/ оздоровлення відносин

- reappraisal of relations переоцінка відносин

- rectification of relations покращення відносин

- restraint in relations стриманість у відносинах

- restructuring of international economic relations перебудова міжнародних економічних відносин

- rupture of relations розрив відносин

- scope of relations масштаб/ розмах відносин

- simulations of international relations імітація міжнародних відносин

- stabilization of international relations стабілізація міжнародних відносин

- state of relations стан відносин

- study of international relations вивчення міжнародних відносин

- theory of international relations теорія міжнародних відносин

- to break off diplomatic/ consular relations розірвати дипломатичні/ консульські відносини

- to build relations on appropriate scale будувати відносини з відповідним розмахом/ у відповідному масштабі

- to build relations on a long-term basis будувати відносини на довготривалій основі

- to cement relations укріпляти відносини

- to damage relations завдати шкоди відносинам

- to deepen relations поглиблювати відносини

- to determine political relations among nations визначати міжнародні політичні відносини

- to develop relations розвивати відносини

- to dominate international relations домінувати у міжнародних відносинах

- to enjoy good relations мати хороші відносини

- to enter into consular/ diplomatic relations встановити консульські/ дипломатичні відносини

- to enter into relations with other states вступати у відносини з іноземними державами

- to establish consular/ diplomatic relations встановити консульські/ дипломатичні відносини

- to exacerbate relations загострювати відносини

- to further good neighbourly relations сприяти розвитку добросусідських відносин

- to give greater stability to relations надати відносинам великої стабільності

- to harm relations завдати шкоди відносинам

- to have good relations мати хороші відносини

- to impair relations завдати шкоди відносинам

- to improve relations покращувати відносини

- to interrupt diplomatic/ consular relations розірвати дипломатичні/ консульські відносини

- to lay the foundations of relations закласти основи відносин

- to maintain relations підтримувати відносини

- to make relations diversified and stable надати відносинам різносторонності та стабільності

- to muddle relations заплутати/ зіпсувати відносини

- to normalize (diplomatic) relations нормалізувати (дипломатичні) відносини

- to promote good neighbourly relations сприяти розвитку добросусідських відносин

- to raise relations to a new level підняти відносини на новий рівень

- to re-establish diplomatic relations відновити дипломатичні відносини

- to repair relations покращувати відносини

- to reshape relations змінити характер відносин

- to resume diplomatic relations відновити дипломатичні відносини

- to rupture diplomatic/ consular relations розірвати дипломатичні/ консульські відносини

- to sever diplomatic/ consular relations розірвати дипломатичні/ консульські відносини

- to shape the climate of international relations визначити клімат міжнародних відносин

- to sour relations робити відносини натягнутими

- to strain relations робити відносини напруженими

- to suspend diplomatic relations призупинити дипломатичні відносини

- to terminate diplomatic/ consular relations розірвати дипломатичні/ консульські відносини

- to threaten a rupture of relations погрожувати розривом відносин

- to underlie the relations лежати в основі відносин

- relations have cooled відносини стали прохолодними

БЕЗПЕКА НАЦІОНАЛЬНА - поняття політології та соціальної філософії, яке визначає певний ступінь захищеності особистості, суспільства та держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, що дозволяє їм нормально існувати та розвиватися. Соціально-філософські засади розуміння Б.н. були закладені в працях Платона, Мак'явеллі, Гоббса, Монтеск'є та інших мислителів. У концептуально-теоретичному вигляді основні ідеї сучасного розуміння Б.н. були вперше сформульовані в "Законі про національну безпеку", прийнятому США у 1947 р. Як складова організаційної структури суспільства та його продукт Б.н. відбиває їхні специфічні риси. Як соціальна система Б. н. формується і функціонує під впливом низки чинників: геополітичного, соціально-політичного, економічного, етнонаціонального. Базовими елементами системи Б.н. є: а) економічні, соціально-політичні, культурні процеси та зв'язки в суспільстві; б) соціальні групи людей; в) ідеї як виразники певних потреб та інтересів різних соціальних груп; г) соціальні інститути, які виконують функції гарантування безпеки. В системі Б.н. вирізняють підсистеми: Б. особистості, Б. суспільства, Б. держави. їх співвідношення визначається характером суспільно-політичних відносин та ступенем існуючих загроз.

ВІДНОСИНИ ВИРОБНИЧІ - одна з центральних категорій соціально-економічної філософії марксизму, яка виражає сукупність матеріальних відносин між людьми в процесі суспільного виробництва і руху суспільного продукту від виробництва до споживання. За Марксом, для виробництва люди вступають у певні зв'язки і відносини, і тільки в межах цих суспільних зв'язків і відносин існує їх ставлення до природи. Разом із відповідними їм продуктивними силами В. в. укладають певний спосіб виробництва і слугують основою для виокремлення відповідних стадій суспільного розвитку - суспільно-економічних формацій. Марксизм вводить поняття закону відповідності В.в. рівню розвитку продуктивних сил, діалектика яких розкриває причини і сутність суспільного прогресу. В. в. - це суспільний базис, який визначає усі інші суспільні відносини, передусім соціальні, політичні, правові та духовні, які щодо базису виступають як надбудова. Примусові В. в. Маркс називає антагоністичними, непримиренними, оскільки вони поділяють суспільство на дві полярні частини - пригноблених і пригноблювачів, причому як перші, так і останні знаходяться у стані практично тотального відчуження, зокрема внаслідок експлуатації та конкуренції. В. в., в яких можуть гармонійно розкритися сутнісні сили людини, - це відносини співпраці (кожен свідомо працює на благо всіх, усі свідомо працюють на благо кожного).

НАЦІЯ - спільнота людей, об'єднаних низкою чинників, серед яких найважливішими є етнокультурні (див. етнос) та політико-правові. У відповідності з визначенням Сміта, Н. - це колектив людей, "що має власну назву, свою історичну територію, спільні міфи та історичну пам'ять, спільну масову громадянську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов'язки для всіх членів". У цьому переліку ознак не розмежовано т. зв. "об'єктивні" ознаки (ті, що піддаються спостереженню та опису - особливості поведінки, мови, політичні та правові установи тощо) та суб'єктивні ознаки (що стосуються того, як саме окремі люди усвідомлюють, почувають, уявляють свою належність до одного цілого, яке вони називають "Н."). Розглядаючи спільні об'єктивні ознаки, важливо зважати на те, чи деяка спільна ознака є власною (тобто є унікальною, властивою тільки даному колективу людей), чи цю спільну ознаку дана Н. поділяє з іншими Н. Більшості Н. властиві тільки деякі ознаки, а то й одна із набору спільних (об'єднувальних) ознак, які пов'язуються з поняттям Н. Якщо брати, з одного боку, об'єктивні ознаки (етнокультура, мова, релігія, територія, спільна історія, економіка, політико-правові установи), а з іншого - суб'єктивний чинник (усвідомлення належності людей до одного колективного цілого), то можна встановлювати роль кожного із цих чинників в тому чи іншому випадку. Що стосується європейських Н., то із чинників, які відіграли найважливішу роль у становленні Н. та відіграють найважливішу роль в об'єднанні індивідів в Н., до цих чинників слід віднести спільну територію (компактне проживання), етнічний та політико-правовий чинники. З ними так чи інакше пов'язаний суб'єктивний чинник - національна самосвідомість. У даному випадку йдеться не про роль тих чи тих чинників у виникненні Н., а про те, що об'єднує людей у Н. За умови, коли, за винятком хіба що компактного проживання на певній території, не існує ніяких спостережуваних особливостей (релігії, мови, політичних установ, які були б наслідком власної політичної традиції тощо), але існує сильно виражене усвідомлення своєї громадянської згуртованості та окремішності, можна твердити про існування політичної Н. Але це крайній випадок: переважно національна свідомість тримається завдяки наявності деяких спільних і бажано унікальних (для даного колективу людей) особливостей (або принаймні деякого унікального поєднання об'єктивних ознак, кожна із яких, взята окремо, може бути спільною в даної Н. з іншими Η.). Н., що має волю до ствердження своєї національної ідентичності, як правило, не покладається лише на суб'єктивний чинник, а прагне (іноді ціною великих зусиль) створити основу для суб'єктивного чинника у вигляді деякої об'єктивно наявної ознаки (яка б наголошувала її унікальність). В залежності від того, які з об'єднувальних чинників - етнічні чи політико-правові - відіграють провідну роль, термін "Н." набуває і відповідно передається двома термінами - "етнічна (культурна) Н." та "політична Н.".

1. n ком. торгівля; галузь; 2. професія, ремесло, спеціальність; a торговельний; торговий

1. форма обміну товарів, послуг, валюти (currency¹) тощо на основі купівлі-продажу; 2. рід занять, трудової діяльності

═════════■═════════

advantageous trade вигідна торгівля; allied trade суміжна спеціальність; ancillary trade допоміжна галузь; autumn trade торгівля товарами осіннього сезону; balanced trade нетто-баланс • врівноважений торговельний баланс; barter trade бартерна торгівля; bilateral trade двостороння торгівля; border trade прикордонна торгівля; brisk trade жвава торгівля; building trade будівельна галузь; bulk cargo trade перевезення масових вантажів; buyback trade компенсаційна торгівля • торгівля за зворотну купівлю; carrying trade транспортна галузь; cash trade торгівля за готівку; coasting trade каботажна торгівля • каботаж • каботажне судноплавство; coastwise trade каботажна торгівля • каботаж • каботажне судноплавство; colonial trade колоніальна торгівля; commision trade комісійна торгівля; commodity trade торгівля товарами; competitive trade конкурентоспроможна торгівля • конкурентоспроможні підприємства • конкурентоспроможні підприємства в даній галузі торгівлі; continental trade континентальна торгівля; contraband trade контрабандна торгівля; cooperative trade кооперативна торгівля; cross trade взаємні брокерські операції • заборонені законом взаємні брокерські операції; counter trade зустрічна торгівля; day trade денна торгівля; depressed trade застійна галузь; direct transit trade пряма транзитна торгівля; distribution trade оптова торгівля • сфера розподілу; domestic trade внутрішня торгівля; entrepot trade транзитна торгівля; export trade експортна торгівля; external trade зовнішня торгівля; fair trade торгівля на основі взаємної вигоди; fall trade торгівля товарами осіннього сезону; favoured trade галузь, яка перебуває у сприятливих умовах; foreign trade зовнішня торгівля; free trade вільна торгівля; freight trade вантажні перевезення; frontier trade прикордонна торгівля; general trade загальна торгівля; graphic trade поліграфічна галузь; handicraft trade ремісниче виробництво; hire-purchase trade продаж на виплат; home trade внутрішня торгівля; illicit trade незаконна торгівля • контрабандна торгівля; import trade імпортна торгівля; indirect transit trade непряма транзитна торгівля; inland trade внутрішня торгівля; installment trade купівля-продаж на виплат; interior trade внутрішня торгівля; intermediary trade посередницька торгівля • торговельне посередництво; internal trade внутрішня торгівля; international trade міжнародна торгівля; interregional trade міжрегіональна торгівля; interstate trade торгівля між штатами; invisible trade «невидима» торгівля • торгівля послугами; key trades провідні професії; lawful trade законна діяльність; license trade ліцензійна торгівля; luxury trade торгівля предметами розкоші; mail-order trade посилкова торгівля; maritime trade морська торгівля; mercantile trade торгівля товарами; money trade торгівля грішми; multilateral trade багатостороння торгівля; mutual trade взаємна торгівля; national trade національна торгівля; overseas trade зовнішня торгівля; preferential trade пільгова торгівля; private trade приватна торгівля; produce trade торгівля продуктами; profitable trade вигідна торгівля • прибуткова торгівля; rag trade торгівля одягом; reciprocal trade торгівля на основі взаємності; regional trade регіональна торгівля; retail trade роздрібна торгівля; retail delivery trade роздрібна доставка; seasonal trade сезонна торгівля; service trade галузь обслуговування • торгівля послугами; skilled trade професія, яка вимагає кваліфікації; small-scale trades галузі, в яких поширені дрібні підприємства; special trade спеціальна торгівля; spring trade торгівля товарами весняного сезону; stagnant trade млява торгівля; stock trade торгівля акціями; substantial trade значний обсяг торгівлі; successful trade успішна торгівля; tally trade торгівля на виплат; tourist trade туризм; two-way trade двостороння торгівля; visible trade «видима» торгівля (експорт та імпорт товарів); wholesale trade оптова торгівля; world trade світова торгівля

═════════□═════════

by way of trade шляхом торгівлі; to be in trade бути торговцем • мати крамницю; to depress trade послаблювати/послабити торгівлю; to develop trade розвивати/розвинути торгівлю; to encourage trade заохочувати/заохотити торгівлю; to expand trade розширювати/розширити торгівлю; to further trade сприяти/посприяти розвиткові торгівлі; to hamper trade перешкоджати/перешкодити розвиткові торгівлі; to hinder trade перешкоджати/перешкодити розвиткові торгівлі; to increase trade розвивати/розвинути торгівлю; to monopolize trade монополізувати торгівлю; to open trade починати/почати торгівлю; to promote trade сприяти/посприяти розвиткові торгівлі • заохочувати/заохотити розвиток торгівлі; to pursue a trade займатися/зайнятися промислом • займатися/зайнятися ремеслом; to restrain trade обмежувати/обмежити торгівлю; to restrict trade обмежувати/обмежити торгівлю; to revive trade поновлювати/поновити торгівлю; to set up in trade відкривати/відкрити торговельне підприємство; trade act закон про торгівлю; trade advertising рекламування у комерційних виданнях; trade agreement торговельна угода; trade allowance знижка, запропонована роздрібним торговцем; trade and industry торгівля і промисловість; trade arbitration залагодження трудових конфліктів; trade arrangement торговельна угода; trade association торговельна асоціація; trade balance торговельний баланс; trade balance deficit дефіцит торговельного балансу; trade balance equilibrium рівновага торговельного балансу; trade barometer барометр торговельної кон'юнктури; trade barrier торговельне обмеження; trade bill торговельна тратта • торговий вексель; trade boycott торговельний бойкот; trade catalogue торговий каталог; trade commission торговельна комісія; trade committee комітет з питань торгівлі; trade conditions торговельна кон'юнктура; trade connections комерційні зв'язки; trade cooperation співпраця в галузі торгівлі; trade council торговельно-промислова рада; trade credit торговельний кредит • комерційний кредит; trade custom торговий звичай; trade customer промисловий споживач; trade cycle торговельно-промисловий цикл • цикл ділової активності • економічний цикл; trade debt заборгованість за торговельними операціями; trade debtor комерційний дебітор; trade deficit дефіцит торговельного балансу; trade description опис товару; trade development board рада з розвитку торгівлі; trade directory довідкова книга про фірми • покажчик фірм; trade discount торговельна знижка; trade dispute торговельна суперечка; trade embargo ембарго на торгівлю; trade factor комерційний фактор; trade fair торговельно-промисловий ярмарок • виставка-продаж; trade figures торговельна статистика; trade financing фінансування торгівлі; trade flow торговельний потік; trade fund торговельний фонд; trade gap дефіцит торговельного балансу; trade guarantee торговельна гарантія; —in зустрічний продаж; trade in commodities торгівля товарами; trade in goods торгівля товарами; trade in manufactures торгівля промисловими товарами; trade in real property торгівля нерухомістю; trade interest відсотковий дохід від торгівлі; trade investment інвестиція у торгівлю; trade journal галузевий журнал; trade knowledge професійні знання; trade legislation торговельне законодавство; trade liability торговельне зобов'язання; trade license промислове свідоцтво • дозвіл на торгівлю; trade magazine галузевий журнал; trade name назва фірми • фірмова назва; trade negotiations торговельні переговори; trade organization галузева організація • торговельна організація • торговельно-промислова організація; trade outlook перспективи торгівлі; trade partner торговельний компаньйон • торговельний партнер; trade payment плата за товари; trade policy торговельна політика; trade policy rules правила торговельної політики; trade practice торговельна практика; trade price торговельна ціна; trade procedure спосіб торгівлі; trade promoting measures заходи стимулювання торгівлі; trade rebate торговельна знижка; trade receivables торговельна дебіторська заборгованість; trade register торговельний реєстр; trade relations торговельні відносини; trade report звіт про торговельну діяльність; trade restrictions торговельні обмеження; trade return дохід від торгівлі; trade revival жвавість торгівлі; trade sample зразок товару; trade sanctions торговельні санкції; trade secret секрет виробництва; trade sector торговельний сектор; trade statistics статистика торгівлі; trade support system система підтримки торгівлі; trade surplus активне сальдо торговельного балансу; trade talks торговельні переговори; trade tax податок на торговельну діяльність; trade through agents торгівля через посередників; trade union профспілка; trade usage торговельні звичаї; trade value продажна ціна • ринкова вартість; trade volume обсяг торгівлі • обсяг біржових операцій; trade weight питома вага торгівлі; trade with countries торгівля з країнами

ВИРОБНИЦТВО СУСПІЛЬНЕ - процес, за допомогою якого люди (суспільство), використовуючи речовини і сили природи, суспільні відносини і соціальні сили, духовні багатства, індивідів та їхні здібності, відтворюють власне і суспільне життя. Це відтворення здійснюється шляхом створення необхідних продуктів у вигляді матеріальних засобів виробництва і предметів споживання, нових форм суспільних відносин, духовних продуктів та інформації, нових індивідів та їх суспільних якостей. В.с. існує на всіх щаблях розвитку людського суспільства, властиве всім історичним епохам, завжди і в усіх своїх проявах є суспільним. Люди, які створюють матеріальні блага і духовні продукти та нові форми суспільних відносин, неминуче вступають у певні зв'язки і відносини для здійснення спільної діяльності. В.с. є системою, утвореною чотирма видами виробництва: матеріальним виробництвом, виробництвом форм спілкування (виробництвом суспільного життя), духовним виробництвом, виробництвом людини (виробництвом власного життя). Вказані види В.с. знаходяться в постійній взаємодії, перебіг якої визначається законом суспільно-історичної виробничої домінанти. Із розвитком людства переважного значення набуває то один, то інший вид В.с., який надає іншим видам виробництва відтінку, властивого тільки йому. Це позначається не лише на особливостях В.с. певної історичної епохи, а й на формах його теоретичного пізнання. Під впливом досягнень європейського мануфактурного виробництва XVI - XVIII ст., індустріального виробництва кін. XVIII - пер. пол. XX ст. у філософії історії, соціології, історіографії набуло поширення ототожнення В.с. з матеріальним виробництвом. Це властиво насамперед марксизму, який потрактовує В.с. переважно як процес створення матеріальних благ, необхідних для існування і розвитку суспільства, і як основну рушійну силу історії. Матеріальні виробничі відносини розглядаються ним як об'єктивний критерій для відмежування однієї історичної епохи від іншої, нижчого ступеня суспільного розвитку від вищого, для вирізнення загального, як такого, що повторюється в історії різних країн і народів, які знаходяться на одному ступені суспільного розвитку, тобто для вирізнення конкретно-історичних типів суспільства, або суспільно-економічних формацій. Не менш сильною є абсолютизація матеріального виробництва в історіософських, соціологічних та історичних поглядах, притаманних теоріям "технологічного детермінізму" та "індустріального суспільства" (Веблен, Берл, Голбрейт, Белл та ін.). В історіографічній методології даній абсолютизації відповідає поширена методологія реконструкції й оцінки минулого, періодизації історії, з'ясування її рушійних сил і законів розвитку за рівнем одного лише матеріального виробництва, матеріально-виробничих технологій та матеріальної культури. Визнання провідного історичного значення духовно-виробничої домінанти В.с. відбилося на абсолютизації філософсько-історичною та історичною думкою духу, духовної активності, духовного життя. Ця лінія бере початок у Стародавній Греції та Юдеї, зміцнюється схоластикою Середньовіччя, розвивається у філософських вченнях Гегеля і Канта, гегельянців, неогегельянців, кантіанців, неокантіанців, набуває сучасного оформлення в теоріях "абсолютного історизму" (Холдейн, Коллінгвуд), "етико-політичної школи" в історіографії (Кроче), працях Віндельбанда, Рикерта, Дильтея, Вебера, Парсонса та ін. На сучасне розуміння сутності і ролі В.с. в історичному процесі переважно впливають теорії "інформаційного суспільства". Визнання провідної історичної ролі особистості і виробництва власного життя тісно пов'язане з аналізом матеріального і духовного життя сучасного людства. Реакцією на абсолютизацію матеріально-виробничого аспекту В.с. і відповідного йому позитивістського еволюціонізму та історизму стало вчення Бергсона і Тойнбі про "творчу меншину" суспільства як рушійну силу історичного процесу. Ще більш глибокого гуманістичного бачення історії та її закономірностей досягає екзистенціалізм (Шестов, Бердяєв, Гайдеггер, Бубер, Сартр, Ясперс, Марсель, Мерло-Понті, Камку та ін.). Сучасна науково-виважена і більш плідна методологія періодизації історичного процесу, з'ясування рушійних сил і законів історії, сенсу і перспектив історичного розвитку ґрунтується на врахуванні всіх чотирьох аспектів В.с Б. агатоаспектне бачення природи В.с. дозволяє подолати крайнощі вульгарноекономічних та технократичних, об'єктивно-ідеалістичних уявлень про історію.

ВІЙНА - складне соціально-політичне явище, стан суспільства, в якому основним видом діяльності є організована збройна боротьба між державами, класами або націями (народами). У міжнародно-правовому аспекті В. - це легітимне здійснення державою збройного насильства відносно іншого суб'єкта права, яке змінює статус їхніх відносин (термін дії міжнародних угод тощо). Стан В. у суспільстві визначається наявністю організованої збройної боротьби в тій чи іншій специфічній формі, яка змінює основні форми його буття. Так, В. передує офіційне повідомлення про початок воєнних дій, припинення дії угод мирного часу, проведення мобілізації. Руйнівний характер В. простежується впродовж останніх сотень років при обчисленні людських втрат. У XVII ст. загинуло у війнах 3 млн. осіб, тоді як у XVIII ст. ця цифра складала 5,2 млн., а в XIX ст. - 5,5 млн. У XX ст. В. включила в об'єкт руйнування не тільки воєнні формування, а й цивільне населення, природне середовище. В роки Другої світової В. тільки цивільних загинуло 2 млн. осіб І. сторико-філософська традиція аналізу В. починається з фрагментів Геракліта, згідно з якими "В. - батько всього і всього цар". Демокрит одним із перших серед античних мислителів почав розрізняти внутрішні та зовнішні В., а Платон розкрив економічні причини В. і намагався в "Законах" визначити правила ведення В. Позитивне ставлення до В. в Античні часи змінилося в епоху Середньовіччя й Нового часу на моральне засудження її наслідків та мрії щодо "вічного миру". Еразм Роттердамський, Спіноза визначали В. не тільки як засіб політичної боротьби, а й як стихійне лихо. В. раніше за мир досягла розвинених форм, тому раніше знайшла своїх теоретиків Н. ім. "філософ В." Клаузевіц дослідив зв'язки В. з політикою, визначаючи першу як "продовження політики іншими, насильницькими засобами", а останню - як "розум уособленої держави". Він доводив утопічність мрій про "вічний мир" Н. адмірна політизація в тлумаченні В. марксистськими теоретиками XIX - XX ст. заважала усвідомленню визначення В. як такого напруження збройної боротьби між конфліктуючими сторонами, межі якого визначає розумна політика. Традицію розгляду В. у двосторонніх зв'язках з політикою підтримали нім. теоретики (Мольтке, Шліффен), рос. вчені XIX ст. (Леєр, Міхневич), укр. воєнні теоретики XX ст. (Байков, Колодзінський, Петлюра) та ін. В. як засіб вирішення конфліктів між соціальними суб'єктами досягла свого апогея в кін. XIX - пер. пол. XX ст. За сучасних умов можливої ядерної катастрофи вона не може вважатися актом адекватної поведінки в конфліктній ситуації, інструментом розумної політики, тому політико-етичний поділ на справедливі та несправедливі В. втрачає сенс. Мир як політична альтернатива В. завжди включає можливість вибору шляхів мирного розв'язання соціальних конфліктів. Своєрідним підсумком того, що було зроблено мислителями за тисячі років, є формула: В. наскрізь суперечлива. Вона дає здобич і прибуток, рабів та коштовності, але водночас доводить до нищення навіть переможців (Руссо); виявляє суперечливе прагнення народів жити в мирі, як і звичку вирішувати суспільні протиріччя за допомогою сили (Аристотель), породжує героїв і боягузів водночас (Еразм Роттердамський), "оздоровлює" дух народів і, разом з цим, викликає ниці пристрасті (Гегель, Кант). Сучасний світ не став пост'ядерним, а тому несе нові загрози миру - через поширення ядерних матеріалів, ядерний шантаж держав, які володіють ядерною технологією та ракетною зброєю. Ядерна В. не відкинута остаточно й навіть передбачається воєнними доктринами деяких країн.

СУСПІЛЬНЕ БУТТЯ і СУСПІЛЬНА СВІДОМІСТЬ - поняття, що набули широкого вжитку в методології історичного пізнання, до марксизму практично не вживалися. Суспільне буття є матеріальним природно-історичним процесом, де природні умови перетворюються в суспільні, історичні умови виробництва, що існують незалежно від суспільної свідомості і визначають все людське життя С. успільна свідомість є духовною стороною історичного процесу, не просто сукупністю індивідуальних свідомостей, а цілісним духовним явищем, що'має певну внутрішню структуру і включає різноманітні рівні (теоретичну і повсякденну свідомість, ідеологію і суспільну психологію) і форми свідомості (політичну і правову свідомість, мораль, релігію, мистецтво, філософію, науку). Специфічність С. Б. і С. С. полягає в їх соціально-історичній взаємозалежності і взаємовизначеності, яка включає суспільну практику, предметну діяльність, різноманітні історичні зв'язки і особливі форми духовної діяльності, цілепокладання, освоєння і розвиток культури минулого, проектування майбутнього та ін. Різноманітні типи детермінації людської життєдіяльності (природні, соціальні, історичні, психічні) утворюють особливу ієрархію, в якій складніші надбудовуються над простішими і, в свою чергу, впливають на них. Протиставлення буття і свідомості взагалі має сенс тільки в межах теорії пізнання. За межами пізнавальної діяльності С. Б. і С. С. як окремі феномени втрачають сенс і розглядаються через людське буття. Онтологічне осмислення виявляє людське буття не тільки як зовнішню реальність, а й як предметно-перетворюючу людську діяльність, завдяки якій ця реальність переходить, з одного боку, в предметні форми олюдненої дійсності, а з другого - в практично-духовні і теоретичні способи її освоєння. Власне онтологічне потрактування суспільної свідомості передбачає постановку питання про необхідність і можливість усвідомленості в процесі буття, дистанціювання суб'єкта й об'єкта пізнання. Так, буття, за Гайдеггером, було і залишається головним предметом думки, оскільки саме питання про буття найбільш важливе для людської істоти. Це буття окреслюється ним як "ось-буття", чиста присутність для предметних визначень. Осмислюється воно завдяки конкретно-феноменологічному (майже за Гуссерлем, але без посилання на терміни "свідомість", "ідея", "особистість") аналізу людської присутності в модусах її екзистенції (виявлення її вчинку, здійснення можливостей). Для екзистенціалізму людське буття (даний у людському досвіді світ) виступає як феномен буття дорефлексивного, як "буття-для-себе". Феномен приходить до буття завдяки свідомості, вільного (недетермінованого) проектування себе до своїх можливостей. Свідомість тут означає несубстанціональний абсолют, що продукує вільні акти та організовує світ у ситуацію. У працях Маркса був означений новий ступінь розвитку С. Б. і С. С. - суспільство, яке розглядалося не тільки як суб'єкт, протиставлений природі, а й як матеріальний об'єкт, що визначає життя людини. Розвиток суспільства прослідковувався через зміну суспільно-економічних формацій.

ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ - поняття сучасної соціології, соціальної та практичної філософії, введене Вебером для визначення ідеального типу поведінки, який, на противагу афективному, цінніснораціональному та традиційному типам, визначається свідомою орієнтацією на схему "мета - засіб - результат", що відтворює каузальні взаємозв'язки в природі. Соціальна форма Ц. д. пов'язана з очікуваннями інших індивідів і характеризується досягненням компромісу в сфері інтересів. Досліджуючи становлення модерного суспільства, Вебер наголошує на інституціоналізації Ц. д. в усіх сферах суспільства - політиці, господарстві, науці, техніці, - що набувають незалежної від цінностей динаміки розвитку. В економічній сфері поняття цілераціональності конкретизується поняттями "формальної раціональності" та "ринкової раціональності" (орієнтація на прибуток), яка вступає в суперечність з "матеріальною раціональністю" (ціннісними постулатами). В сфері політики Ц. д. визначає раціональний тип панування (раціональна бюрократія), який відрізняється від традиційного та харазматичного типів панування. В науці вона визначається орієнтацією на пояснення каузальних зв'язків і "свободою від оцінок". Поняття цілераціональної дії дістало подальшого розвитку в соціології Дюркгейма, Маннгайма, Парсонса, Лумана, Апеля, Габермаса, Гесле та ін. Зокрема, Апель, висуваючи типологію чотирьох форм раціональності (наукової, технологічної, герменевтичної та етичної), технологічну (або цілераціональність) поділяє на інструментальну та стратегічну - в першому випадку йдеться про S - О-відношення (технічна дія у вузькому розумінні, пов'язана з експансією в природу), а в другому - про S - S-відношення, тобто комунікацію, яка утворюється на кшталт S-О-відношення. Стратегічна дія є соціальним виміром Ц. д., тобто комунікацією, яка конституюється схемою "мета - засіб - результат". Відтак Ц. д. є підґрунтям сучасних, зокрема й соціальних, технологій.